Почуття прекрасного потрібно прищеплювати дитині з самого раннього віку. Бажано, щоб навколо нього все було добре і красиво. У більшості випадків оформлення ділянки в дитячому садку проводиться не «крутими» дизайнерами, а звичайними вихователями та батьками. Весь декор, що розташовується на дитячому майданчику, робиться максимально безпечним, зазвичай забарвлюється в яскраві тони.
Вимоги до безпеки на дитячих майданчиках
Основні вимоги до безпеки призначених для дітей майданчиків регулюються нормативними документами, в яких враховуються всі причини травматизму, прописуються заходи щодо його запобігання.
Основні стандарти такі:
- відсутність гострих кутів, крайок в межах досяжності дітей;
- висота і конструкція робиться придатною для тієї чи іншої вікової групи;
- все обладнання монтується максимально стійко, конструкція проектується таким чином, щоб при необхідності дорослий міг отримати доступ до будь-якої його частини і допомогти дитині;
- відстані між сходинками, частинами перил, іншими деталями повинні виключати застрягання голови, якщо малюк вирішив її туди сунути;
- для самих маленьких всюди створюються перила, відповідні їх зростання;
- покриття поблизу гірок, сходів, гойдалок робиться ударопом’якшуючі;
- на майданчику повинно бути достатньо місця, щоб бігати, грати;
- використання токсичних матеріалів, слизьких покриттів неприпустимо;
- товщина перил, інших подібних елементів виконується такий, щоб дитина легко міг їх обхопити рукою;
- пошкоджені, зношені деталі обладнання, декору необхідно своєчасно замінювати, ремонтувати.
Особливості оформлення
Оформлення конкретної ділянки садка залежить від його розмірів – чим простір ширше, тим більше обладнання, декоративних і функціональних елементів там розміститься. На стандартній майданчику розміщуються приблизно такі елементи:
- пісочниця;
- альтанка (в тому числі повністю закрита);
- гірка висоти, соответствущего віком користувачів;
- гойдалки і гойдалки;
- драбинки і «лазалкі»;
- лабіринт;
- ігровий будиночок.
Не обов’язково розміщувати всі предмети в межах однієї ділянки – достатньо трьох-чотирьох. У деяких садках встановлюються цілі ігрові комплекси, що включають в себе гірки, драбинки, кільця, всякі «крутилки-натискалкою» (для розвитку самих маленьких), будиночки, паровозики і ін.
Розмір, структура ділянки
Орієнтовна норма площі, в розрахунку на одну дитину, залежить від загальної кількості вихованців, щільності забудови району, складаючи близько 35-60 кв. м. Норма простору під навісами, на терасах, в альтанках – 1,5 кв. м. на людину. На території має бути достатня кількість сонячних і затінених місць, а також сливи, відводи зливової води. Огорожа ДОУ робиться висотою 1,6-1,8 метра. З боку зовнішнього периметра саду створюється «зелена смуга» з дерев, чагарників, шириною не менше чотирьох-п’яти метрів.
Основні зони ділянки:
- ігрова;
- естетична;
- спортивна;
- для відпочинку.
Загалом просторі дитсадка, крім локальних зон для кожної групи, передбачені загальні фізкультурні, хозплощадкі, простору для їзди на велосипеді, самокаті. Тут же передбачаються пісочниці з кришками. Саме покриття грунту «осередків» для кожної групи виконується піском, утрамбованої землею, а для вихованців віком від трьох років – трав’яним газоном. Наявність рівних пішохідних доріжок без ямок і вибоїн – обов’язково. Для формування у дітей навичок догляду за рослинами, в садку організовується невеличкий город, для вивчення правил дорожнього руху облаштовується зона, що має дорожню розмітку і покажчики.
Вибір матеріалу для оформлення
Садовий декор виконується з «непридатних» матеріалів:
- пластикових пляшок різного розміру;
- деталей старих меблів;
- автопокришок;
- камінчиків різного розміру;
- компакт-дисків та грамплатівок;
- тазиків, контейнерів, каструль.
З вищеописаних матеріалів складаються сюжетні композиції – сценки з казок, мультфільмів. Додатково, в якості основи, використовується бетон, а з фанери виконуються макети відомих будівель. Всі конструкції фарбуються фарбами, нешкідливими для дітей.
Створення ігрової зони
Ігрова – одна з основних зон, саме тут діти проводять більше всього часу. Через гру дитина пізнає світ, навчається багатьом навичкам, які знадобляться в житті. Територія, виділена кожній групі, оформляється по-своєму, але загальна композиція повинна виглядати цілісною. Будь-які вироби і конструкції на ділянці повинні «включати» фантазію, прагнення до пізнавальної діяльності у дітей. Тут розміститься теремок і крутиться вітряк, колодязь-журавель і крокодил з деревинок, за якими можна бігати, паровозик з декількома вагончиками і обідня група, вирізана з пеньків. Тут же розміщують стійки-рахунки з нанизаними на них кульками, кубиками, на яких пишуться літери, цифри, нескладні математичні приклади.
В ігровому просторі часто організовується невеличкий «літній театр» з відповідними декораціями.
Створення спортивного майданчика
Перед тим як оформляти спортивну зону, зазвичай складають проект – не всі елементи допустимо розміщувати «де попало», так як між ними потрібно робити безпечні відстані, а покриття – мінімально травмоопасним.
У спортивній зоні проводяться всі заходи, спрямовані на оздоровлення, зміцнення тіла, вдосконалення силових якостей, розвиток гнучкості і спритності малюків:
- Ранкова зарядка;
- фізкультурні заняття;
- сюжетні рухливі ігри;
- спортивні свята;
- самостійна діяльність, пов’язана з рухом;
- гартують заходи.
У даній зоні розміщують драбинки, лазалкі, гірки, турніки, лабіринти, мішені, м’ячики для кидання, а іноді – навіть дитячі тренажери, адаптовані під зростання і фізичні якості вихованців.
Яке покриття використовувати на дитячому майданчику
Варіантів покриття існує кілька, кожне з них має свої нюанси:
- пісок – найбільш популярний, дешевий, зручний в застосуванні. З ним будь-яке місце легко стане імпровізованій пісочницею, а саме покриття досить просто привезти, насипати і вирівняти. Головний мінус – сміття тут накопичується дуже швидко, його проблематично прибирати, а вуличні тварини часто сприймають його як зручне місце для туалету. Молодші діти іноді намагаються з’їсти пісок. Адаптований варіант – м’який річковий пісок, покритий геотекстилем;
- газон – покриття м’яке, екологічне, безпечне. Але при постійному і активному використанні воно «витоптується», не встигаючи відростати, а без своєчасного поливу, стрижки, аерації та інших кропітких процедур газон стає непоказним і місцями «лисим»;
- деревна тріска, натуральна мульча – покриття виходить м’яким, приємним для ходьби, ігор. Мінуси – в мокрому стані вона прилипає до взуття, розтягуючи по всій території, вимагаючи регулярного підсипання, в сухому – пожежонебезпечна;
- плитка з гуми – сучасний, красивий варіант покриття, яке виконується з перероблених автопокришок, забарвлюється в будь-тони. Виріб прекрасно пропускає воду, легко миється, до мінімуму знижує ймовірність травм. Мінуси – висока вартість, а також деформація окремих плиточок, що відбувається з часом;
- безшовне гумове покриття – створює рівну, красиву поверхню, зменшує травматизм, додає простору естетичний зовнішній вигляд, але дуже дорого коштує, тому що зробити його своїми руками навряд чи вийде;
- покриття з пластика – зносостійке, легко миється, м’яке, виконується з окремих модулів або цільним, за розміром ділянки. Грати на ньому можна відразу після дощу, не боячись забруднитися. Вартість покриття також висока.
Планування, дизайн доріжок
Доріжки в дитячому саду діляться на призначені для руху пішки або на велосипеді, а також «доріжки здоров’я», за якими ходять босоніж. Останні виконуються з паллетних дощок, мають осередки, кожна з яких заповнюється різними матеріалами – піском, галькою, гравієм, деревними спилами, тирсою, паличками, ялиновими шишками, каштанами та ін. Такі стежки створюються для профілактики плоскостопості, стимуляції біологічно активних точок на стопах.
Звичайні доріжки робляться ширини достатньою, щоб по ним могло пройти двоє дітей, взявшись за руки. Покриття виконується асфальтовим, з плитки, рідше – бетону або широких дощок. Поверхня повинна злегка підніматися над землею, щоб не утворювалися калюжі, бути максимально гладкою, щоб діти не спотикалися об нерівності. Доріжки прокладаються до кожного значимого об’єкта.
Озеленення ділянки: вибираємо дерева, чагарники
Зелені насадження очищають повітря, створюють сприятливу атмосферу для відпочинку і навчальних занять. Їх споглядання корисно для очей, а щільні, високі посадки добре захищають від міського шуму, загазованості. За допомогою низьких або середньої висоти кущів, один від одного відокремлюються простору, що призначаються для різних садіковскіх груп.
На дитячому майданчику неприпустимо висаджувати будь-які отруйні, колючі чагарники і квіти (троянди, конвалії, шипшина, акація, рицина, бобовнік), а також ті, на яких ростуть неїстівні, але дуже гарні ягоди (бересклет, бирючина).
Найкращим чином підійдуть:
- клен – гостролистий, татарський, надрічковий;
- тополя;
- липа;
- горобина;
- береза - бородавчаста, пухнаста;
- модрина;
- бузок – угорська, перська;
- садовий жасмин;
- яблуня;
- груша.
У більшості садків також облаштовується невеликий город з самими звичайними культурами – картоплею, томатами, горохом, цибулею, редискою, гарбузом та ін. Іноді в ДОУ є і «живий куточок», частина якого влітку розташовується на вулиці, під навісом. Тут живуть кролики, птахи, гризуни, а діти вчаться догляду за ними.
Рівень озеленення дитячого садка повинен становити не менше 40-60% всієї території.
Організація місця відпочинку: як розташувати альтанки, павільйони
Альтанки садка розташовують так, щоб дорослому добре було видно весь простір повністю. Споруда створюється максимально безпечною, яскраво, різноманітно оформляється сюжетними картинами зсередини і зовні. Розташовують її в тіні, якщо конструкція передбачає наявність сходинок, до них робляться і перила. Серед інших вимог – пожежна безпека, відсутність протягів, гострих кутів. З матеріалів підійде цегла, оброблене спеціальними складами дерево, пластик, полікарбонат, додатково застосовують лозу і текстиль. А ось метал в межах досяжності дітей неприпустимий – влітку він сильно нагрівається, взимку здатний стати причиною травми, отриманої в ході дитячих «експериментів» (наприклад, торкання мовою).
Декоративне оформлення ділянки дитячого саду до літа
У літню пору головною прикрасою вулиці служать квіти – їх висаджують уздовж доріг, на клумбах різної форми, альпійських гірках. Символічним огорожею для квітників служать розфарбовані в різні кольори пластикові пляшки. На самій же клумбі можуть «гуляти» поросята і зайці, виконані з таких же пляшок, лебеді з автомобільних покришок, сонечка з камінчиків округлої форми. Іноді на майданчику розташовують малі архітектурні форми з дерева – це гномики, Лесовичка, принцеси, теремки і ін.
Декоративне оформлення ділянки дитячого саду до осені
Осінь – це природне «буйство фарб», оригінальні вироби з «лісових дарів», якими можна прикрашати як саму групу, так і простір альтанок, павільйонів. В останніх діти знаходяться під час прогулянок, якщо йде дощ. Тут виконуються гірлянди з намальованих на папері, вирізаних, обклеєних скотчем (для міцності) листочків, прапорців, жолудів, шишок. На одній зі стін розміщують сюжетну композицію, «що розповідає» про осінні турботи лісових мешканців: білочки, яка щороку збирає горішки, їжачка з грибами, ведмедя з медом, пташок з гілочками ягід або колосками злаків у дзьобі.
Декоративне оформлення ділянки дитячого саду взимку
До Нового року прикраси робляться яскравими, але переважно в холодних тонах. Для цього використовується фольга, блискучі диски, пластмаса. В ході розчищення снігу батьки, вихователі будують всілякі «зимові фігури» – паровозики, цифри, Діда Мороза зі Снігуронькою, зайця з лисицею. Щоб розфарбувати скульптури, застосовують акварельні або гуашеві фарби. Для організації «зимових забав» зі снігу будують замки, гірки-Ледянка. У цю пору року має сенс облаштування годівниць для птахів – їх виконують з пластикових пляшок, пачок від молока. Такий виріб не тільки стане цікавим доповненням ландшафту, а й дозволить дітям проявити турботу про пернатих.
Декоративне оформлення ділянки дитячого саду навесні
Навесні на території облаштовують міні-клумби, на яких висаджують первоцвіти. Клумбочки організовують в діжках, дерев’яних паровозиках, в яких пророблені відповідні виїмки для насипання землі, автопокришках, розфарбованих у різні тони. Веранди, альтанки навесні також декорують – прапорцями і сюжетними композиціями. Найбільш відповідні тони – білий, рожевий, ніжно-блакитний, салатовий. Варіант картинки, вирізаної з паперу та розміщеної на стіні – різні тварини, садять квіти, що спускають паперові кораблики на воду.
Висновок
Ландшафтний дизайн в ДОУ – це майже що окремий вид мистецтва. Тут все робиться для того, щоб маленьким громадянам було зручно і весело в будь-який час року. Благоустрій вже частково облаштованій території зазвичай проводиться своїми силами, з використанням підручних засобів – багато цікаві ідеї легко знайти в інтернеті. Але коли садок ще на стадії проекту (будівництва), цим займаються професійні дизайнери, які знають про дитячих майданчиках абсолютно все.